Мовна ситуація в Наддніпрянській Україні в XVII–XVIIІ ст.

Abstract

Виявлено та проаналізовано розпорядчі документи царського (імперського) уряду та церковних установ на підросійських землях стосовно утисків і заборони української мови в XVII–XVIIІ ст. Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму, що уможливив розгляд документів царського (імперського) уряду та церковних установ у контексті конкретно-історичних обставин. Звернено увагу, що історичні умови розвитку української мови в XVII–XVIIІ ст. принципово вплинули на її становлення, визначили проблеми, стереотипи і прогалини, які характеризують її сучасне функціонування. Сформульовано висновок, що дії уряду Росії в XVII та XVIII ст., попри епізодичність, мали на меті усунення відмінностей не лише політичного, економічного, автономного укладу України, а й мовної ідентичності українців, що виразно простежуються на прикладі функціонування циркулярів та указів. Ключові слова: українська мова, Наддніпрянщина, царський (імперський) уряд, укази.