ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ ІНТЕГРОВАНОГО УПРАВЛІННЯ КОРДОНАМИ ТА СПОСОБИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
Abstract
Реалізація бар’єрної, контактної та фільтраційної функцій державного кордону вимагає від суб’єктів системи інтегрованого управління кордонами не тільки взаємоузгоджених дій на державному кордоні та у контрольованому прикордонному районі, а постійної взаємодії щодо збору та аналізу інформації, що стосується загроз прикордонній безпеці. В умовах обмежених ресурсів і можливостей для зосередження уваги на найбільш імовірних об’єктах, що можуть створювати загрози, у системі інтегрованого управління кордонами застосовуються ризикоорієнтовані підходи. Аналіз ризиків полягає у забезпеченні інформаційно-аналітичної підтримки визначення та оцінювання ризиків і превентивного реагування на діяльність транскордонних злочинних угруповань на державному кордоні України. Підвищення якості проведення контрольних процедур, скорочення часу їх проведення під час перетинання державного кордону України забезпечуються шляхом цілеспрямованості контрольних процедур на виявлення та ідентифікацію показників індикаторів ризику, запровадження обміну інформацією між суб’єктами сфери охорони державного кордону, застосування спільного контролю, запровадження системи завчасного аналізу даних про об’єкти контролю, автоматизації процесів ідентифікації особи та попереднього інформування, автоматизації аналітичних процесів обробки інформації, адаптація національних систем контролю до європейських. Загалом це забезпечує впровадження принципів “розумного кордону”. Ефективність побудови охорони державного кордону поза пунктами пропуску, виконання заходів прикордонного режиму та реагування на зміни обстановки залежить від якості аналізу та прогнозування напрямків, часу та маршрутів руху правопорушників, способів підходу та перетинання державного кордону. Рівень прикордонної безпеки держави у визначальній мірі залежать від ефективності взаємодії суб’єктів інтегрованого управління кордонами. Розроблення ефективної моделі взаємодії, в процесі прикордонного контролю та поза пунктами пропуску забезпечить підвищення якості управління державним кордоном, надійності захищеності від загроз національній безпеці, стабільності та розвитку держави, сприятиме раціональному балансу бар’єрної, контактної та фільтраційної функцій державного кордону. У статті досліджено питання взаємодій суб’єктів інтегрованого управління кордонами в процесі збору і обробки інформації та її реалізації з метою підвищення якості охорони державного кордону.
Keywords
