Особливості цифрового середовища університетських бібліотек на сучасному етапі

Abstract

Мета статті полягає у виокремленні та аналізі основних компонентів цифрового середовища університетської бібліотеки та пов’язаних з ним переваг і вимог до бібліотечних працівників. Методи дослідження ґрунтуються на загальнонаукових принципах єдності теорії і практики, комплексності та усебічності пізнання, застосуванні системно-структурного підходу й аналітико-синтетичної обробки наукових текстів. Наукова новизна. Представлений у статті аналіз цифрового середовища університетських бібліотек та отримані результати є внеском у теоретичне обґрунтування процесу формування нового покоління бібліотечних закладів, орієнтованих на передовий технологічний потенціал цифрової епохи, що здатен посилити їх суб’єктність у контексті нелінійної моделі комунікації. Основні висновки. Результати дослідження засвідчили тенденцію до видозміни цифрового ландшафту університетської бібліотеки під впливом пришвидшених темпів технологічної еволюції у ХХІ столітті. У статті проаналізовані структурні особливості цифрового середовища університетських бібліотек, яке складається зі «старих» (часів інтернет-революції) та «нових» (ініційованих 4IR) компонентів. Наголошено, що його трансформація і технологічна еволюція у ХХІ столітті пов’язані з переходом від перших до других. До «старих» цифрових компонентів належать OPAC, CD-ROM і флеш-накопичувачі, а до «нових» – AI, Cloud Computing, блокчейн, робототехніка, Big Data. Аналіз цифрових компонентів оновленого середовища університетської бібліотеки доводить, що використання передових технологій вимагає від бібліотечних працівників роботи над розвитком затребуваних навичок, постійного удосконалення вміння використовувати інструменти і опції, які розкривають їхній потенціал, формують лідерські якості та необхідний досвід роботи в умовах коеволюції антропо- і техносфер.

Keywords

• університетські бібліотеки
• технологічна еволюція
• цифрові технології
• цифрове середовище
• AI
• Cloud Computing