Український журнал військової медицини (Dec 2019)
ПОКАЗНИКИ АНТРОПОМЕТРИЧНОГО СТАТУСУ І БІОХІМІЧНА КАРТИНА КРОВІ, ЯК ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ В ЗДОРОВИХ ОСІБ
Abstract
Мета дослідження - виявити в здорових людей показники антропометричного статусу та біохімічної картини крові, які можуть служити факторами ризику розвитку і призвести до подальшого розвитку метаболічного синдрому. Обстежено 79 чоловіків, цілком здорових осіб, які звернулися протягом 2019 року в Центр здоров’я та технологій довголіття (м. Київ) із метою оцінки стану свого здоров’я і подальших рекомендацій корекції щодо виявлених відхилень і наявних змінених показників. Середній вік чоловіків становив (37,2±0,9) років. На першому етапі всім обстежуваним визначали показники антропометричного профілю, на другому – біохімічні показники крові. У комплексі дослідження використані неінвазивні методи - визначення антропометричних показників: зріст, маса тіла, обвід талії, обвід живота, індекс співвідношення обводу талії до обводу стегон, індекс маси тіла, індекс форми тіла. Біохімічний аналіз крові включав визначення вмісту загального білка, загального і прямого білірубіну, активності аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, гамаглутамілтранспептидази. Для оцінки ліпідного спектру крові визначали вміст загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів високої і низької щільності, коефіцієнт атерогенності. Серед обстежених чоловіків з ознаками порушення показників антропометричного профілю виявили 10 осіб із надмірною масою тіла (50,0%), ожирінням І ступеня – чотири особи (20,0%), ІІ ступеня – чотири особи (20,0%), середній вік яких становив 35,3 роки. Компоненти метаболічного синдрому спостерігали в 4 осіб (20 %) (збільшений індекс маси тіла, підвищений артеріальний тиск, збільшений вміст тригліцеридів, зменшений вміст холестерину ліпопротеїдів високої щільності). Біохімічні показники білкового та вуглеводного обмінів не виявили відхилень від значення показників референтних меж норми. Найбільші відхилення показників функціонального стану ендокринної системи відбувалися бік зростання рівня кортизолу: в осіб з ожирінням І ступеня – до (387,6±12,2) нмоль/л, дещо менше в осіб із надмірною масою тіла – до (310,2±13,4) нмоль/л, найменшим його вміст виявлено в осіб з ожирінням ІІ ступеня - (166,5±8,7) нмоль/л. Вміст С-реактивного білка засвідчив ознаки хронічного слабко вираженого запалення - посилене вироблення С-реактивного білка печінкою: його вміст у сироватці крові осіб із надмірною масою тіла та ожирінням І і ІІ ступеня у 16 випадках виявився підвищеним від 5,46 до 17,3 мг/л