Український журнал Здоров'я жінки (Jun 2022)
Комбінований пренатальний скринінг І триместру вагітності як прогностичний маркер розвитку «великих акушерських синдромів»
Abstract
Мета - проаналізувати комбінований пренатальний скринінг І триместру вагітності в жінок, які мали ускладнення з групи «великих акушерських синдромів». Матеріали та методи. Проведено ретроспективний статистичний аналіз комбінованого пренатального скринінгу І триместру. Із 239 вагітних жінок (І група - основна), які мали ускладнення з групи «великих акушерських синдромів», за даними обмінних карт спостереження за вагітністю, комбінований пренатальний скринінг І триместру проведено 65,3% вагітних, що становило 156 вагітних, поділених на три підгрупи: Iа (n=74) - вагітні з тяжкою прееклампсією, Iб (n=40) - вагітні з плацентарною недостатністю, клінічно верифікованою затримкою росту плода; Ів (n=42) - вагітні зі спонтанними передчасними пологами в терміні гестації 22-36 тижнів. Контрольна група - 56 практично здорових вагітних жінок зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Статистичну обробку результатів дослідження проведено з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» та «Statistica 6.0». Результати. У І групі середній термін проведення скринінгу І триместру становив 12 тижнів 3±4 дні, у контрольній - 12 тижнів 1±3 дні, різниця в терміні проведення комбінованого пренатального скринінгу І триместру статистично не значуща. Найнижчий рівень РАРР-А визначено в підгрупах Іа та Ів. У І групі він у середньому становив 2,16 (1,35-3,24) МО/л та 0,836 (0,571-1,14) МоМ, а в контрольній - 2,62 (1,82-4,12) МО/л та 1,16 (0,786-1,7) МоМ. За відносною кількістю пацієнток із рівнем РАРР-А 1,5 МоМ, навпаки, була найбільшою в контрольній групі - 15 (26,8%) жінок порівняно з 23 (14,7%) жінками І групи та 9 (12,2%) жінками підгрупи Іа. Рівень β-ХГЛ у досліджуваних групах був статистично не значущим. За величиною товщини комірцевого простору статистично достовірної різниці не отримано, але в І групі цей показник був дещо вищим порівняно з контрольною. Найбільша величина товщини комірцевого простору була в підгрупі 1б. За частотою відсутності візуалізації носової кістки при УЗД-скринінгу статистично достовірних відмінностей не отримано. За частотою виявлення реверсного кровотоку у венозній протоці не вдалося виявити статистично достовірних відмінностей. Ця ознака була лише в 3 (1,92%) пацієнток І групи (по 1 пацієнтці в кожній підгрупі) та в 1 (1,78%) пацієнтки контрольної групи. Висновки. У пацієнток, в яких у подальшому розвивалися ускладнення перебігу вагітності, що належать до групи «великих акушерських синдромів», у І триместрі ряд показників пренатального скринінгу відрізнявся від таких у пацієнток із фізіологічним перебігом вагітності. Під час проведення стандартного комплексу пренатальної діагностики найбільш значущі відмінності виявлено за рівнем РАРР-А (МоМ). Результати, отримані при аналізі РАРР-А, були перспективними з позицій використання цього параметра як елемента прогностичної моделі «великих акушерських синдромів» для сприятливого завершення вагітності і народження дитини з нормальною масою тіла. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Keywords
