СПІВРОБІТНИЦТВО КИТАЙ ТА ЦСЄ У СФЕРІ ОСВІТИ ТА НАУКИ: ЧИ ВІДПОВІДАЮТЬ ВЗАЄМНЕ СПРИЙНЯТТЯ ТА ПОЛІТИЧНИЙ КОНТЕКСТ?

Abstract

Формат «16+1» став однією з найбільш обговорюваних структур регіональної співпраці в рамках ініціативи «Пояс і шлях» (B&R). Незважаючи на те, що цей формат досі в політичному порядку денному деякі країни Східної Європи поставили під сумнів його доцільність, тоді як інші готові продовжувати розширення можливостей взаємовигідних відносин. Обсяг взаємодій всередині механізму організовано навколо 3 осей: торгівля, інвестиції та обміни між людьми. Останнє сприяє фасилітації взаємної довіри, консолідації, міжкультурного розуміння та обміну знаннями між КНР та ЦСЄ, де сектор науки та освіти є важливим інструментом, який веде просування обмінів між людьми. Метою статті є дослідження студентської мобільності та академічних обмінів вищої освіти інститути як інструмент сприяння більш широкому співробітництву між ЦСЄ та КНР, враховуючи можливості, які дає робота у форматі 16+1. Особлива увага приділяється описати основні виклики та перспективи співпраці у сферах науки та освіти з наголосом на різному сприйнятті загроз, викликаних політичним контекстом. Дослідження базується на аналізі існуючих досліджень, статистики та даних, зібраних з 15 глибинних напівструктурованих інтерв’ю з людьми з КНР та 5 країн ЦСЄ, залучених до обміну КНР-ЦСЄ у 2019 р. Інші 5 поглиблених у 2021 році було проведено напівструктуровані інтерв’ю з метою перевірки ситуації у співпраці під час Covid-19 Пандемії, а також з урахуванням політичних викликів, з якими стикається формат 16+1.