БАРБАРИСИ (РІД BERBERIS L.) У ДЕКОРАТИВНОМУ ОЗЕЛЕНЕННІ

Abstract

Визначено особливості органогенезу та онтогенезу 29 видів роду Berberis L. у культурі (Чернівецька обл.), виявлено відмінності у проходженні окремих вікових періодів розвитку та загальну тривалість онтогенезу. На основі фенологічних спостережень виділено специфічні особливості їхнього сезонного розвитку залежно від географічного походження. Вегетаційний період триває з квітня до середини жовтня (190–200 днів), квітування – впродовж травня, достигання плодів – з липня до кінця серпня. Встановлено потенційні можливості культивованих барбарисів у фазах квітування (нектаропродуктивність – до 60–80 кг/га на добу) та плодоношення (з 40–50 до 350–420 плодів/пог.м пагона). Доведено, що високі показники та якість нектару і плодів можна успішно використати в господарських цілях (бджільництво, харчування, лікування тощо): нектаропродуктивність таких культур забезпечить урожай 2,1–2,5 т/га меду з унікальними смаковими та цілющими властивостями, а також до 3,5–4,2 т/га сировини лікарського та харчового призначення. Проаналізовано зимостійкість барбарисів, яка не опускається нижче І-ІІ балів (у B. dasystachhya i B. arthobotrys пагони можуть підмерзати вище від снігового покриву). Вивчено репродуктивну здатність цих видів, які легко розмножуються насінням (краще його висівати восени). За результатами виконаних досліджень виділено 3 групи видів, перспективних для культивування у кліматичних умовах Буковини, та розроблено рекомендації щодо впровадження барбарисів у декоративні посадки.

Keywords

• інтродукція; початок вегетації; культивування; зимостійкість; декоративність