ЩОДО ЗАРАХУВАННЯ ОДНОРІДНИХ ВИМОГ ПІД ЧАС ПРИВЕДЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ МІЖНАРОДНОГО КОМЕРЦІЙНОГО АРБІТРАЖУ

Abstract

Досліджено умови зарахування грошових вимог під час приведення до виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. Зроблено висновок, що підтверджена рішенням міжнародного комерційного арбітражу вимога кредитора набуває особливих публічно-правових рис, що підпорядковує її задоволення, а саме шляхом зарахування, встановленим процесуальним процедурам. Так, вона може бути реалізована в примусовому порядку за ініціативою кредитора (зокрема шляхом звернення до компетентного суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу) або добровільно виконана боржником. За відсутності процедури екзекватури щодо рішення міжнародного комерційного арбітражу відповідна вимога не може вважатися однорідною із вимогою, що підтверджена рішенням міжнародного комерційного арбітражу, стосовно якого процедура екзекватури проведена. Обґрунтовано, що встановлена законом послідовність процесуальних дій виключає можливість легалізації рішення міжнародного комерційного арбітражу в обхід процедури визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу (екзекватури).

Keywords

• комерційний арбітраж, зарахування гро- шових вимог, судове виз- нання рішень третейських судів, екзекватура, приму- сове виконання, публічний порядок, процесуальна форма, припинення зобов’ язань, компетентний суд.