Мальовані рушники в музейних та архівних збірках україни: регіональні художні особливості

Abstract

Мета статті – виявити, систематизувати наявні зразки паперових рушників, а також їхніх зображень у музейних та архівних збірках України, проаналізувати регіональні художні особливості, найпоширеніші композиції, мотиви, стилістичні інтерпретації. Методи дослідження поєднують джерелознавчий, що полягає у вивченні оригінальних творів, аксіологічний – для розкриття ціннісних особливостей цих зразків та мистецтвознавчий аналіз – для характеристики художніх особливостей мальованих рушників. Наукова новизна. У статті систематизовано, розглянуто та введено до наукового обігу оригінальні зразки мальованих рушників, а також їхні зображення з музейних та архівних джерел. Висновки. Мальовані рушники побутували в інтер’єрі сільського житла переважно у 1920–1970 рр. З великої кількості різноманітних видів рушників мальовані вироби здебільшого імітували «кілкові» та «божники», які мали вагоме значення в українській етнічній культурі. Для цих зразків характерні ознаки тканих, вишиваних або вибійчаних прототипів, наслідування регіональних композиційних схем, мотивів, декоративної виразності. Водночас мальовані рушники – це самобутні художні твори, органічно поєднані з цілісним орнаментальним простором селянської оселі.

Keywords

• мальований рушник
• музеї
• зразки
• імітації
• орнамент