ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНЕ ЗАПЛІДНЕННЯ ЯК МЕТОД ЛІКУВАННЯ ЕНДОМЕТРІОЗ- АСОЦІЙОВАНОЇ БЕЗПЛІДНОСТІ

Abstract

Механізми розвитку та прогресування безплідності при ендометріозі багатогранні, ефективність різних методів лікування є суперечливою, що робить нашу роботу актуальною. Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування ендометріоз-асоційованої безплідності. Матеріали та методи. Досліджено 40 жінок із ендометріоз-асоційованою та 40 – із безплідністю різного ґенезу. Екстракорпоральне запліднення виконували згідно з методикою. Дослідження виконані з дотриманням основних положень GCP (1996), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (04.04.1997), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008), наказу МОЗ України No 690 від 23.09.2009 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України No 523 від 12.07.2012). Статистичний аналіз виконували за загальноприйнятими методами варіаційної статистики та регресійного аналізу. Робота є фрагментом НДР кафедри акушерства та гінекології «Збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінок та дівчат при акушерській і гінекологічній патології». Державний реєстраційний номер: 0121U110020. Результати дослідження. Встановлено кореляційний зв’язок між кількістю антральних фолікулів та показником антимюлерового гормону R=0,64 та R=0,58, достовірну різницю зменшення кількості антимюлерового гормону при ендометріозі яєчників (р<0,01), бластів 4АА (р<0,001); та 4АВ (р<0,038). Висновки. Екстракорпоральне запліднення є ефективним методом лікування ендометріоз-асоційованої безплідності у 77,5 %.

Keywords

• вагітність; ендометріоз; безплідність; ендометріоз-асоційована безплідність; екстракорпоральне запліднення; оваріальний резерв; антральні фолікули; антимюлеровий гормон; бласти; ембріотрансфер; стимуляція овуляції.