Політичні дослідження (Jul 2021)
Реформа децентралізації в Україні: перші результати та виклики
Abstract
У статтіі розглянуто децентралізацію в Україні за часів президентства П. Порошенка у 2014−2019 рр., її основні підсумки та виклики у контексті територіальної консолідації та демократизації. Висвітлено причини та наслідки пріоритетної черговості підвищення інституційної та фінансової спроможності органів місцевого самоврядування надавати публічні послуги на місцях, зокрема, у контексті підвищення згуртованості та стійкості України стосовно зовнішніх загроз територіальній цілісності та суверенітету. У статті відзначено, що обраний в Україні спосіб децентралізації влади у 2014−2019 рр. наближає Україну до ЄС шляхом упровадження принципів субсидіарності та стимулювання місцевої демократії у рамках багаторівневого врядування в унітарній децентралізованій державі. Водночас у статті виокремлено низку викликів, що постали перед реформою децентралізації у 2014−2019 рр. та мають потенціал до продовження у подальшому, зокрема, рівень інституційної координації реалізації реформи у рамках багаторівневого врядування, а також обмежену ефективність обраних стимулів для збільшення темпів місцевого розвитку. Аналіз результатів упровадження реформи децентралізації на першому етапі (2014−2019 рр.) уможливив висновок про зосередженість суб’єктів вироблення політики передусім на визначенні повноважень та ресурсному забезпеченні субнаціональних акторів та інститутів, а не на інституціоналізації їхньої залученості до формування політики на державному рівні. За логікою теорії черговості етапів упровадження децентралізації початок чинної реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні з адміністративної та фіскальної децентралізації і відтермінування політичної децентралізації може задати вектор зниження ступеня автономії акторів та інститутів субнаціонального рівня на подальших етапах імплементації реформи, що вже розпочалася, особливо у разі обмеження фінансової спроможності органів самоврядування, уповноважених забезпечувати надання публічних послуг. Якщо реформа завершиться успішно на наступних етапах, вона стане корисним прикладом децентралізованої демократії поза межами ЄС, що стала більш стійкою стосовно зовнішніх та внутрішніх викликів за допомогою зміцнення системи місцевого самоврядування. Реформа децентралізації в Україні може стати прикладом для пострадянських країн та деяких держав-членів ЄС, які прагнуть забезпечити свою територіальну цілісність.
