Консервативне лікування повздовжньої плоскостопості у дітей

Abstract

Повздовжня статична плоскостопість у дітей (ПСПД) становить до 58% від загальної ортопедичної патології стопи. Традиційні методи лікування та профілактики не дають значного лікувального ефекту та стабільного, довготривалого результату. Це спонукає до пошуку більш ефективних методик консервативного лікування ПСПД І–ІІ ст. Мета: створити найбільш ефективний алгоритм консервативного комплексного лікування різних варіацій ПСПД І–ІІ ст. залежно від результатів ступеня мобільності стопи, електроміографічних показників м’язової активності, рентгенологічних показників, виразності больового синдрому. Матеріали і методи. Проаналізовані показники, отримані при лікуванні 31 хворого віком від 6 до 16 років з ПСПД І–ІІ ст. з больовим синдромом. Хворих було розподілено на три групи: І група (контрольна) – 13, ІІ група (основна) – 9, ІІІ група (основна) – 10 дітей. Використовувались такі клінічні та інструментальні методи дослідження: опитування, клінічний огляд, рентгенологічне дослідження, електроміографія, оцінка ступеня мобільності стопи та больового синдрому. Результати. Вивчення клінічної картини наприкінці лікування показало значне покращання стану хворих з повздовжньою плоскостопістю в основній групі: зменшення основних клінічних симптомів захворювання, позитивна динаміка рентгенологічного, електроміографічного досліджень, наближення коефіцієнта мобільності до норми. Висновки. Повздовжня плоскостопість у дітей є складною патологією стопи, яка обумовлює порушення локомоції ходи, статики, сприяє виникненню больових синдромів. Завдяки запропонованому методу консервативного лікування можна зменшити прогресування цієї патології та покращити якість життя хворого.

Keywords

• повздовжня плоскостопість
• больовий синдром
• діти
• етапне гіпсування