Ґенеза музичного виховання в Україні та країнах Сходу (на прикладах Китаю та Японії)

Abstract

Мета дослідження – розглянути процеси зародження й становлення музичного виховання в Україні та країнах Сходу, зокрема в Китаї та Японії, виявити їхні спільні та відмінні ознаки. Методологія дослідження. У роботі використано аналітичний та історичний методи, що дали змогу простежити зародження й становлення музичної освіти в Україні та в країнах Сходу; структурний метод застосовувався в угрупованні та викладенні фактичного матеріалу; біографічний метод допоміг зосередитися на вивченні діяльності видатних людей мистецтва, які займалися проблемою музичної освіти в Україні. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому висвітлені споріднені й відмінні прояви музичного виховання в Україні та в країнах Сходу, про що свідчить аналіз методів і форм музичної діяльності обох сторін та розкриття того, як музичне виховання впливає на формування духовної культури особистості та сприяє її всебічному й гармонійному розвиткові. Висновки. Поряд з розбіжностями з’ясовано певну спорідненість музичного виховання в Україні та в країнах Сходу. У формуванні цілісної особистості спорідним є виховання морально-естетичних смаків шляхом музичного мистецтва. Як в Україні народне мистецтво є важливим проявом національно-етнографічної культури, так і в країнах Сходу однією з форм культури є свята, адже вони тісно пов’язані з історією та національними традиціями. І в Україні, і в країнах Сходу вважається, що потрібно поєднувати чуттєве сприйняття музики із сферою свідомого засвоєння знань, іти від простого до складного. Однак в Україні для всебічного й гармонійного музичного виховання активно залучаються здобутки музичної культурни багатьох народів, тоді як великий вплив на східний менталітет здійснює сім’я, яка зберігає національну традиційність.

Keywords

• музичне виховання
• музична освіта
• культурні традиції україни та країн сходу
• творчість
• музично-естетичний смак