Морфологічне дослідження тканин після мінно-вибухової травми в експерименті.

Abstract

Актуальність. Розробка і вдосконалення методів лікування постраждалих з мінно-вибуховою травмою (МВТ) передбачає етап виконання експериментів на тваринах. Спосіб моделювання МВТ in vivo визначає характер і діапазон тяжкості ушкодження, а також можливість їх регулювання. Мета дослідження. Морфологічна оцінка тяжкості ушкодження тканин стегна щурів після МВТ в залежності від потужності порохового заряду і наявності вражаючих елементів. Методи дослідження. Моделювання МВТ у щурів здійснювали за допомогою будівельно-монтажних пістолетів. Гістологічне вивчення ран проводили на 7-у добу після МВТ. Препарати фарбували гематоксиліном і еозином. Результати. Тривалість фази запалення в досліджуваних групах залежала від ступеня тяжкості ушкодження тканин. При використанні заряду великої і середньої сили мали місце морфологічні ознаки одночасного перебігу фаз запалення і регенерації. При використанні заряду малої сили переважали ознаки фази регенерації, у вигляді наявності щільного шару горизонтально орієнтованих фібробластів і значної кількісті колагенових волокон у верхніх відділах дозріваючої грануляційної тканини. Спостерігалась підвищена кількість новостворених судин. У зонах, вільних від некротичних тканин, виявлявся перехід до формування м'язово-сполучнотканинного регенерату. Підсумок. Тяжкість пошкодження тканин після МВТ в експерименті in vivo залежить від сили порохового заряду і від наявності вражаючих елементів, при цьому потужність заряду має вирішальне значення. Відтворення МВТ із заданим ступенем тяжкості дозволяє створити необхідну стандартну лінійку пошкоджень для відпрацювання нових підходів до лікування травми.

Keywords

• мінно-вибухова травма
• щури
• гістологічне дослідження