Категорія «соборність України» як фрактал

Abstract

Автор обґрунтовує тезу, що фрактальним проявом є також категорія «соборність». Її фрактальна природа, по-перше, розширює специфіку цієї умоглядної ідеї української нації, по-друге, дає можливість виділити, структурувати певні націотворчі коди як систему очікувань, які функціонують в українському «соборницькому» просторі. Запропоноване бачення, що властивости фракталів як об’єктивного процесу змінюються у межах від чіткої регулярности до хаосу, категорія «соборність» як фрактал демонструє, з одного боку, межову «зону хаосу» (бездержавність) і, по-друге, формування «порядку з хаосу» (національну державність). Категорія «соборність» у її інституційно-структурному вимірі на Галичині у середині ХІХ – першій половині ХХ ст. загалом може відповідати трикутнику Серпінського. З огляду на самоподібність інституцій української соборності у ХІХ – ХХ ст., варто зважити на килим Серпінського, який більшою мірою відповідає фрактальному виміру досліджуваного явища. Українська соборність трактується взаємно-однозначним і неперервним відображенням (з погляду теорії килима Серпінського), а тому її структури топологічно невідмінні (Головна Руська Рада 1848 р. у Львові, Головна Українська Рада 1914 р. у Львові, Українська Національна Рада 1918 р. у Львові, Українська Національна Рада 1941–1942 рр. у Львові, Українська Національна Рада у Києві 1941 р., Українська Національна Рада 1948–1992 рр. у системі державного центру УНР в екзилі). Категорія «соборність» у її фрактальній розмірності почасти є ілюстрацією теорії Н. Н. Талеба про антикрихкість.

Keywords

• фрактал
• категорія
• соборність
• бездержавність
• національна державність
• фрактальні розмірності