Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Jun 2023)

Алегоричні протести національної еліти в Україні проти знищення козацької державності як вияв української державно-правової традиції

  • І. Terlyuk,
  • P. Lepisevich

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.76.1.10
Journal volume & issue
Vol. 1, no. 76

Abstract

Read online

Висвітлюються питання алегоричних протестів української національної еліти останньої чверті XVIIІ ст. проти знищення козацької Гетьманщини. Проводиться думка, що такі протести були виявом української національної державно-правової традиції ‑ українські інтелектуали обстоювали права українців на власну державність й історичний устрій у відповідності з їх внутрішнім світом й цінностями. Проаналізовано алегоричні протести в знакових творах тодішньої української національної еліти – І. Котляревського, В. Капніста, Я. Козельського, М. Козачинського, Г. Сковороди. Зроблено висновок, що протести українських інтелектуалів були співзвучні з головними настроями доби – «змаганням за правду» й «пізнанням істини», що проникнуті визвольним змістом, а особливо проголошенням «вольності» за найвищу цінність. Наголошено, що найвидатніші філософи доби руйнації козацької Гетьманщини ‑ М. Козачинський і Г. Сковорода ‑ основну увагу зосередили на обґрунтуванні необхідності збереження національної ідентичності. Перший – через ідею домінанти культури («Духовного дому») у національному житті, а другий – ідеалу свободи, рівності та братерства, що виражався у формулі т. зв. «Горної республіки». Обґрунтовано, що вказані мислителі у своїх творах переводили увагу із суспільних чинників на індивідуальні – нація бачилась їм не у «юрбі», а у самозбереженні вибраних, свідомих її представників. Акцентовано, що від чисельності національно свідомих членів суспільства об'єктивно залежить ефективність утвердження здорових народних поглядів на суспільно-політичний устрій, працю, щастя людей. Наголошено, що підґрунтям для зростання чисельності таких вибраних людей має стати освіта, самопізнання і моральне самовдосконалення кожної людини. У підсумку визнано, що алегоричні протести національної інтелігенції проти інкорпораційної політики імперської Росії усе ж зосереджувалися на надто вузькій, однак, саме потребі збереження національної ідентичності через ідею домінанти національної культури й ідеалу свободи, рівності та братерства.

Keywords