Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Mar 2020)
Накопичення кореневої маси бобових трав та її вплив на поживний режим дерново-підзолистого ґрунту
Abstract
Дослідження проведено впродовж 2011–2013 рр. на стаціонарному полігоні кафедри агрохімії і ґрунтознавства ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», закладеному у 2011 р. Ґрунт дослідного поля ‒ дерново-підзолистий поверхнево оглеєний. Представлено результати досліджень щодо впливу технологічних прийомів вирощування одновидових посівів бобових трав та стоколосу безостого на накопичення кореневої маси та поживний режим дерново-підзолистого поверхнево оглеєного ґрунту. Встановлено, що одновидові посіви багаторічних бобових трав у середньому за 2011–2013 рр. нагромаджували від 6,53 до 7,35 т/га сухої кореневої маси, що в 1,2–1,4 рази більше порівняно з посівом стоколосу безостого на однакових фонах удобрення. Найбільше її акумулювала конюшина лучна (7,21 т/га), а найменше – люцерна посівна (6,53 т/га). За додаткового внесення фосфорно-калійних добрив у дозі Р60К60 нагромадження сухої кореневої маси бобових трав збільшувалося на 0,6–0,8 %. Аналіз показників накопичення азоту у коренях досліджуваних одновидових посівів багаторічних бобових трав у шарі ґрунту 0–20 см показав, що його нагромаджувалося в межах 57–120 кг/га. Найбільш позитивний баланс азоту забезпечила конюшина лучна, а найменший – люцерна посівна. Витратна частина балансу азоту складалася з параметрів винесення його з урожаєм, які у різних варіантах досліду коливалися у межах 38–212 кг/га. Найменше винесення азоту із урожаєм спостерігали на стоколосовому травостої: 62–67 кг/га без використання азотних добрив та 122 кг/га за внесення N60. На бобових травах винесення азоту на безазотних фонах становило 126–176 кг/га. Аналіз балансу Р2О5 у системі «рослина – добриво» показав, що на варіантах з удобренням він збільшувався на 22–48 кг/га щодо контролю. Найбільший дефіцит калію спостерігали на варіантах без внесення добрив, а найменший – у варіантах, де вносили мінеральні фосфорно-калійні добрива в дозі К90Р90. На відміну від фосфору баланс калію на всіх досліджуваних травостоях був від’ємним з показниками 40–145 кг/га. Це зумовлено надто великими параметрами винесення калію з урожаєм. Найбільший дефіцит калію зафіксо-вано на неудобрених травостоях, а найменший – у варіантах за внесення К90.
Keywords
