МАРКУВАННЯ ІНТЕРДИСКУРСИВНОСТІ / ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ В КОГНІТИВНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

Abstract

У статті розглянуто концепцію маркування інтердискурсивності / інтертекстуальності з позиції когнітивної лінгвістики, зокрема дано визначення чотирьом термінам: а) “інтердискурсивність” – явище, що демонструє взаємодію між дискурсами, є показником cліду в дискурсі попередніх дискурсів, які постачають свого роду “матеріал”, “сировину” для іншого дискурсу; б) “інтердискурс” – дискурсний та ідеологічний простір, у якому розгортаються дискурсні формації з їхнім відношенням панування, підпорядкування та протиріччя; в) “інтертекстуальність” – взаємодія текстів не лише в плані змісту, а й у плані вираження, вона виступає засобом, за допомогою якого один текст актуалізує у своєму внутрішньому просторі інший; г) “інтертекст” – продукт вторинної текстової діяльності як результат процесів вторинної категоризації інформації, її нової концептуалізації і нової репрезентації. Охарактеризовано концепцію тріади “маркованість – маркування / маркувати – маркер” у контексті (інтер-)дискурсивних й (інтер-)текстуальних процесів, яка полягає в тому, що якщо маркованість є явищем, маркування / маркувати – процесом, то маркер – результатом. При цьому запропоновано визначення поняття “лінгвістичний маркер” – чітка система мовних одиниць різних рівнів, що увиразнює міжрівневий статус категорії комунікативної інтенції та вможливлює вибір найоптимальніших з-поміж них для вираження інтенційних потреб мовної особистості. Лінгвістичні маркери представлені: а) дискурсивними маркерами, які відповідають за немовні знання (рівень дискурсу); б) мовними маркерами, які відповідають за мовні знання (рівень тексту).

Keywords

• маркованість
• маркувати
• маркування
• маркер
• інтердискурсивність
• інтердискурс
• інтертекстуальність
• інтертекст