Особливості правового регулювання працевлаштування молодих спеціалістів

Abstract

У статті проаналізувано основні теоретичні підходи до вивчення явища працевлаштування у цілому та окремої категорії працівників – молоді. Досліджено нормативно-правову базу щодо регулювання відносин з працевлаштування. Розкрито позитивні характеристики чинних правових норм, здебільшого створених на основі міжнародно-правових стандартів, передусім, прийнятих МОП. Виділення в КЗпП окрему главу XIII «Праця молоді» – ще раз демонструє те, що неповнолітні, молоді спеціалісти та інші категорії, які охоплюються даною віковою межею, визначаються як такі, які вимагають особливих, сприятливих умов для трудової діяльності, зокрема на етапі її початку – працевлаштуванні. У статті проаналізовано поняття «молодий спеціаліст» та «молодий працівник», розкрито їх трактування у таких нормативно-правових актах, як КЗпП України, Закон України «Про зайнятість населення», Закон України «Про основні засади молодіжної політики». Наголошено на невідповідності основоположних понять, на колізіях законодавства. Із даного дослідження автор робить висновок, про те, що поняття «молодий спеціаліст», «молодий працівник» та «працездатна молодь», хоча й близькі за змістом, але не тотожні. У спеціальній літературі також вживається та розкривається ще одна суміжна категорія – молодий робітник, висловлюється пропозиція закріпити термін на законодавчому рівні в якості «випускника професійно-технічних навчальних закладів (незалежно від форми власності), якому присвоєно кваліфікацію кваліфікованого робітника, потреба в яких була заявлена підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності або фізичною особою, і які працевлаштовані на підставі направлення на роботу». У статті зазначається важлива роль центрів зайнятості в процесі працевлаштування молоді. За їх участі молоді люди можуть отримувати безоплатні інформаційні та консультаційні послуги професійного спрямування за для спрощення вибору майбутньої сфери діяльності, професії, місця роботи. Крім цього, серед соціальних послуг центрами зайнятості забезпечується можливість безробітним проходити професійну підготовку та перепідготовку, якщо виникає у тому потреба. На думку науковців, які займались дослідженням шляхів покращення становища молодих спеціалістів та молоді, в цілому, на ринку праці, основними напрямками їх вирішення можуть стати: відповідність державного замовлення на підготовку спеціалістів у відповідності із реальним станом попиту на робочу силу, надання податкових кредитів підприємствам за кожне нове створене робоче місце, збільшення фінансування заходів щодо надання ефективної підтримки пошуку робочих місць безробітними, надання податкових пільг для підприємств з високою часткою зайнятого сільського населення, стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу

Keywords

• правове регулювання
• працевлаштування
• законодавство України
• молоді спеціалісти