Сучасні підходи до лікування та реабілітації дітей із гастрошизисом

Abstract

Мета – оптимізація лікувальних і реабілітаційних заходів у дітей із гастрошизисом. Матеріали та методи. Проаналізовані результати комплексного лікування та реабілітації 76 дітей із гастрошизисом. Сукупні вади розвитку та каліцтва виявлені у 43 (56,6%) пацієнтів. Усі пацієнти були прооперовані. У новонароджених з вісцеро-абдомінальною диспропорцією I ступеня черевна порожнина пошарово ушивалася наглухо. У випадку вісцеро-абдомінальної диспропорції II–III ступеня оперативне лікування хворих було розподілено на два етапи. Перший етап включав модифіковану авторами операцію Гросса або Z-пластику передньої черевної стінки аутодермальними клаптями. Другий етап полягав у ліквідації вентральної грижі та пластиці передньої черевної стінки. Результати. Ускладнення в післяопераційному періоді мали переважно септичний характер (перитоніт, деструктивна пневмонія, гнійний менінгіт, гострий гематогенний остеомієліт) і виникли у 46 (60,5%) дітей. У 2 (2,6%) хворих на тлі розлитого гнійного перитоніту та нагноєння операційної рани в ранньому післяопераційному періоді відзначалася евентерація. Загальна летальність склала 53,9%. Високі цифри летальності у новонароджених із гастрошизисом пояснюються септичними ускладненнями та наявністю сполучених і комбінованих вад розвитку, які були діагностовані майже у всіх померлих. Із 35 виписаних у 10 (28,6%) пацієнтів сформувалася ятрогенна вентральна грижа. Усі пацієнти з вентральною грижею в терміни від 6 до 9 місяців з моменту операції (народження) перенесли пластику передньої черевної стінки за Сапежко з гарним результатом. Висновки. Якість життя хворих на гастрошизис, які пройшли повний курс лікування і реабілітації та не мають вад розвитку інших органів і систем, досить висока. Більшість таких дітей мають соціально повноцінне життя.

Keywords

• гастрошизис
• новонароджені діти
• пластика черевної стінки
• вісцеро-абдомінальна диспропорція