Репродуктивні втрати в Україні: сучасна ситуація

Abstract

У період трансформації суспільства, що супроводжується не тільки соціально-економічним спадом, але й несприятливими показниками відтворення населення, особливого значення набуває питання зниження репродуктивних втрат і збереження життєздатності потомства на всіх етапах онтогенезу. Мета - дослідити стан і динаміку основних складових репродуктивних втрат в Україні. Матеріали та методи. Проведено комплексний ретроспективний аналіз і оцінку динаміки репродуктивних втрат та їх основних складових в Україні за період 2000-2021 рр. за даними Державної служби статистики України та Державної установи «Центр медичної статистики МОЗ України». Застосовано методи системного підходу, бібліографічний, структурно-логічного, епідеміологічного аналізу статистичної обробки даних, графічного зображення. Результати. Проведене на популяційному рівні суцільне дослідження стану динаміки показників репродуктивних втрат засвідчило позитивний тренд числа загальних репродуктивних втрат - 86,1 на 1000 народжених живими у 2000 р. та 57,0‰ у 2021 р., ВШ з 95% ДІ 0,63 (0,62-0,65), р<0,0001, при порушенні тенденції поступового зниження цього показника його зростанням у 2005 р. до 72,1‰, у зв’язку з підготовкою закладів перинатальної допомоги до переходу на критерії ВООЗ стосовно перинатального періоду, живонародженості і мертвонародженості. Тренд до зниження був характерним для пренатальних втрат - самовільних (спонтанних) абортів та медичних легальних абортів у терміні від 12 до 22 тижнів вагітності, кількість яких зменшилася з 68,8 на 1000 народжених живими у 2000 р. до 43,2‰ у 2021 р., ВШ з 95% ДІ 0,63 (0,59-0,67), р<0,0001, і померлих на першому році життя - з 11,9‰ до 7,2‰ відповідно, ВШ з 95% ДІ 0,7 (0,66-0,74), р<0,0001. Водночас мертвонароджуваність мала тенденцію до збільшення - з 5,4‰ до 6,6‰, ВШ з 95% ДІ 1,23 (0,9-1,3), р<0,0001, на тлі стійкого зростання частки антенатальної смерті плода з 85,3% у структурі мертвонароджуваності у 2001 р. до 94,5% у 2021 р. Встановлено, що в Україні у структурі зареєстрованих загальних репродуктивних втрат упродовж усього періоду спостереження пренатальні втрати до 22 тижнів гестації становили сумарно 74,1%, з них самовільні (спонтанні) аборти - 57,9%, медичні легальні аборти у терміні від 12 до 22 тижнів вагітності - 16,2%, а фетоінфантильні втрати - 25,9%, з них померлі діти першого року життя - 15,7%, народжені мертвими - 10,2%. У динаміці у ХХІ ст. зменшилася питома вага медичних легальних абортів у терміні від 12 до 22 тижнів вагітності у 3 рази, померлих на першому році життя - на 7,3%. Тренд до збільшення питомої ваги був характерним для мертвонародження на 87,1% і самовільних (спонтанних) абортів на 29,6%. Висновки. Ситуація зі станом і динамікою основних складових репродуктивних втрат України в ХХІ ст. зумовлює доцільність подальшого розвитку служби планування сім’ї, формування комплексної медико-соціальної програми корекції репродуктивної поведінки та поліпшення репродуктивного здоров’я жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords

• репродуктивні втрати
• вимушені аборти
• мертвонародження
• малюкова смертність