Технологія виробництва і переробки продуктів тваринництва (Jun 2024)
Дослідження поліморфізму гена капа-казеїну в популяцій великої рогатої худоби, створених на материнській основі лебединської породи
Abstract
У племінних стадах з розведення української бурої молочної породи та сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи проведено наукові дослідження, метою яких було дослідити особливості поліморфізму гена капа-казеїну. Спільним у цих порід є походження від однієї автохтонної породи – лебединської. Робота зі створення цих порід відрізнялася використанням плідників різних порід, а саме – швіцької та голштинської. Проведено генотипування 60 голів корів (по 30 кожної породи). Визначення поліморфізму гена капа-казеїну проводили в генетичній лабораторії Інституту фізіології ім. Богомольця НАН за допомогою молекулярно-біологічного аналізу розпізнавання алелів методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі. Встановлено, що більшою частотою бажаного гомозиготного генотипу ВВ відрізнялися корови української бурої молочної породи, вона складала 40 %. Більшою частотою гомозиготного генотипу АА характеризувалися корови сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи (частка складала 68 %). Частка гетерозиготного генотипу АВ була вищою у корів української бурої молочної породи (48 %). Частота алеля В у тварин української бурої молочної породи складала 0,64, тоді, як у корів сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи – лише 0,20. Відповідно, більша частота алеля А спостерігалася у тварин сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи (0,80). Співвідношення часток алелів у тварин досліджуваних порід становило, відповідно, 1,8 та 4 рази. Фактична частка гетерозигот була нижчою, ніж очікувана, у тварин сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. Навпаки, фактична гетерозиготність була вищою від очікуваної у корів української бурої молочної породи. Результати аналізу племінних даних плідників, від яких походять тварини в піддослідних господарствах, вказують на те, що незначна їх частка оцінена за генотипом капа-казеїну. З оцінених плідників лише 44 % плідників голштинської породи мали генотип ВВ, тоді як швіцької – 67 %. За результатами досліджень вважаємо, що формування стад з генотипом ВВ можливе у популяціях обох досліджених порід. У подальшому виключно на замовлення переробних підприємств можна досить швидко створити племінні стада із заданими генетичними параметрами. З цією метою необхідно використовувати плідників, які мають генотип ВВ за геном капа-казеїну.
Keywords
