Стратегія розвитку дошкільної освіти України: від старту до фінішу (історичний вектор – 1991-2022 рр.)

Abstract

Мета. Схарактеризувати етапи становлення, трансформації, реформування та модернізації дошкільної освіти в період незалежності нашої держави (1991-2022 рр.). Методи. У дослідженні використані теоретичні методи – аналіз, синтез, систематизація і узагальнення науково-джерельної бази Результати. У статті позиціоновано стратегію розвитку дошкільної освіти України за роки її незалежності від 1991 до 2022 рр. за результатами аналізу державних та програмно-методичних документів про дошкільну освіту. Зокрема, від стартової Державної національної програми «Освіта України ХХІ ст.» (1991 р.) – до послідовних етапів її розбудови за 32 роки існування Української держави. Саме першою Державною національною програмою «Освіта України ХХІ ст.» було започатковано реформування системи дошкільної освіти України, яка до 1990 р. перебувала у складі Радянського Союзу, у якому до змісту дошкільного виховання в усіх союзних республіках були єдині вимоги, продиктовані Москвою. Вперше у змісті означеної програми було визнано дошкільну освіту вихідною, початковою ланкою загальної системи освіти України, а дитячі садки перейменовано на заклади дошкільної освіти. Було визначено завдання розробити Базовий компонент дошкільної освіти та критерії вимірювання якості дошкільної освіти. Висновки. Схарактеризовано науково-методичні здобутки в системі дошкільної освіти України. Здійснено аналіз трьох варіантів державних стандартів дошкільної освіти (БКДО). Зауважено на змісті освітніх програм для ЗДО. Позиціоновано погляди вченої щодо впровадження компетентнісного підходу в практику дошкільної освіти. Окреслено подальші стратегічні напрями модернізації дошкільної освіти.

Keywords

• дошкільна освіта, стратегія розвитку, базовий компонент дошкільної освіти, освітні програми, концепція, нова українська школа, якість дошкільної освіти, дошкільний навчальний заклад, заклад дошкільної освіти.