Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Oct 2021)

ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

  • V.I. Hresʹko

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.65.40
Journal volume & issue
Vol. 65

Abstract

Read online

Стаття присвячена вивченню особливостей адміністративного-правового регулювання охорони здоров’я в Україні та визначенню пріоритетних напрямків його вдосконалення. З’ясовано, що саме норми адміністра- тивного права займають домінуюче становище серед норм інших галузей права у сфері охорони здоров’я населення. Визначено, що правове регулювання та адміністративно-правове регулювання співвідносяться як видове та родове поняття, але під адміністративно-правове регулювання підпадають суспільні відносини, які регламентуються нормами адміністративного права. Наголошено на нормах Конституції України, які визначають напрямок адміністративно-правового регулювання охорони здоров’я в Україні. Розкрито по- няття «законодавство» у широкому та вузькому розуміннях. Виокремлено нормативно-правові акти та під- законні нормативно-правові акти, яким належить важлива роль в адміністративно-правовому регулюванні охорони здоров’я в Україні. Акцентовано увагу на підзаконних актах органів загальної дії, серед яких акти Президента Україна та Кабінету Міністрів України, відомчих підзаконних актах – Міністерства охорони здоров’я України, Національної служби здоров’я України, актах органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються охорони здоров’я. Наголошено, що наявність у широкого кола суб’єктів управління сферою охорони здоров’я повноважень приймати підзаконні акти обумовила існування значної кількості останніх, що ставить питання про систематизацію законодавства у сфері охорони здоров’я. Розглянуто два підходи до систематизації актів законодавства України у сфері охорони здоров’я – кодифікація, результатом якого має бути Медичний кодекс України, та консолідація, яка спрямована на визначення структури майбутнього ко- дифікованого акта, виявлення суперечностей, неузгодженостей, прогалин у законодавстві про охорону здо- ров’я. Зроблено висновок про недоцільність систематизації законодавства у сфері охорони здоров’я оскіль- ки, по-перше, існуючі традиції правотворчості та правозастосування в Україні свідчать про необхідність існування законів, що закріплюють формальні положення у сфері охорони здоров’я і підзаконних актів, що конкретизують та забезпечують практичну реалізацію законодавчих норм, по-друге, триваюча реформа системи охорони здоров’я в Україні обумовлює прийняття низки нормативних актів, якими доповнюється чинне законодавство, по-третє, надане законом право приймати нормативні акти низці суб’єктів ставить питання про перегляд їх повноважень щодо нормотворчості для зменшення кількості таких актів.

Keywords