Боецій і (пост)травматичне історичне богослов’я: сприйняття травми і богословська думка в «Розраді філософії»

Abstract

Сучасні дискусії про богослов’я травми включають в себе дуже обмежений арсенал текстів з історії християнського богослов’я. Щоб розширити і поглибити перспективи богословського осмислення травматичного досвіду стаття пропонує проаналізувати «Розраду філософії» Боеція (бл. 475–бл. 526 рр.) з перспективи (пост)травматичного богослов’я і розглянути твір через призму ключового запитання: як і про що богословствує Боецій на тлі травматичного досвіду, який був передумовою і причиною написання цього трактату. Думки Боеція розглядаються як поетапне осмислення досвіду травми (вербалізація, раціоналізація і теологізація), яке здійснюється в рамках кількох жанрів (поезія, наратив і філософськая проза). У такий спосіб він поєднує в своєму осмисленні травми низку філософсько-богословських ідей і розглядає процес переосмислення свого досвіду в інтелектуальному, емоційному і духовно-практичному вимірах.

Keywords

• Боецій
• Розрада філософії
• травма
• богослов’я травми
• посттравматичне богослов’я