МОТИВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДЛІТКА У ПЕРІОД ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Abstract

У статті розкрито особливості психосоціальної ситуації розвитку підлітків в умовах пандеміч- ної кризи і обґрунтовано гостру необхідність вивчення її впливу на сфери життєдіяльності осо- бистості на даному віковому етапі: емоційну, мотиваційну, поведінкову, міжособистісне спілку- вання, фізичний стан. Проаналізовано стан проблеми у міжнародному масштабі. Визначено роль і місце мотиваційного компоненту у структурі потенціалу підлітка. Проведено ґрунтовне дослі- дження з використанням методики В.Е.Мільмана «Вивчення мотиваційної сфери особистості», анкетування батьків і вчителів, порівняльний аналіз успішності дітей до і під час дистанційного навчання. Розкрито фактори впливу на мотивацію підлітка та сфери, що зазнали найбільших змін у ситуації пандемічної кризи в Україні. У дослідженні прийняло участь 360 осіб 14-17 років із 10 різних шкіл Центральної, Північної та Західної України, 387 батьків відповідних дітей та 120 учи- телів відповідних шкіл. Опитування було добровільне, анонімне і з використанням Google form інструментів. Охарактеризовано емоційний та мотиваційний профілі особистості у струк- турі мотиваційного потенціалу підлітка. Показано зв’язок розвитку психологічного потенці- алу підлітка з психосоціальною ситуацією, зокрема важливість відвідування підлітками школи. Розкрито особливості змін у емоційній, мотиваційній, поведінковій сферах, у сфері міжособис- тісного спілкування, фізичного стану. Відмічено зниження мотивації до навчальної діяльності, зменшення контактів з оточенням, інфантильність поведінки, що свідчить про поширення депресивних та кризових станів серед підлітків. Визначено сутність психологічного потенціалу підлітка. Охарактеризовано мотиваційний потенціал підлітків у навчальній діяльності як базо- вий у структурі психологічного потенціалу особистості, діагностовано мотиваційний та емо- ційний профілі особистості підлітка. Доведено залежність розвитку мотиваційного потенціалу підлітків у навчальній діяльності від особливостей психосоціальної ситуації, пов’язаної з каран- тинними заходами.