Література у вимірах мета

Abstract

У статті досліджено проблему письменницької авторефлексії на прикладі саморецензування і самоосмислення Григорія Штоня. Тексти його рецензій, інтерв’ю, есеїв потребують дослідницької уваги, щоб обрати доцільну оптику для наукового осмислення художнього спадку. Актуальність наукової студії двовекторна: в історичній площині задля належної оцінки літературного процесу двотисячних років, у теоретичній — задля поглиблення й увиразнення кореляційних зв’язків між висловлюваннями письменників про літературу і художністю їхніх творів. Саме тому увагу буде сфокусовано на двох збірках есеїв Г. Штоня, що становитиме об’єкт, а феномен металітератури — предмет дослідження. Синкретичність як стильову прикметну ознаку творчості Г. Штоня вже помітили літературознавці, проте пошук відповіді на проблемне питання «Як розуміння літератури позначилось на творчості автора?» ще не завершений. Для цього слід досягти дещо вужчої мети — осягнути розуміння письменником літератури, її специфіки, художніх завдань тощо методами рецептивної естетики і герменевтики. У ході дослідження з’ясовано, що першорядним для митця було самопізнання, у якому письменник убачав можливість до осмислення контексту, без чого немислимо розглядати твір художньої літератури. У широкому контексті мислив Г. Штонь і місію літератури. На перший погляд, художня література є моделлю життя, але саме життя Г. Штонь мислив масштабно — земне / небесне, поосібне / усекосмічне. У всіх своїх міркуваннях автор прагнув спонукати читача розширити межі мислення, тому й працював над власним самовдосконаленням як митця, на поради щодо якого натрапляємо в текстах. Новизна студії полягає в тому, що вперше критично проаналізована есеїстика Г. Штоня у вимірах металітератури. Есеї письменника виконують функцію медіатора між світоглядними засадами автора і його творчістю. Г. Штонь обрав жанр сповідального есе, тож засадничими принципами стають рефлексійність, самосвідомість, самоусвідомлення. У перспективі доречно дослідити літературні портрети, завдяки оцінці яких увиразняться критерії формування літературного канону за Г. Штонем.

Keywords

• література;
• есе;
• письменник;
• літературний канон;
• самосвідомість;
• читач