Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук (Jun 2021)
Читання паперових книг: буття у просторі спілкування
Abstract
Стаття присвячена обґрунтуванню з позицій спілкування як соціальної практики сутнісної переваги читання паперових книжок і актуальності книжкових практик бібліотечного сервісу. Основу методологічного інструментарію дослідження становлять методи гіпотези, включеного і зовнішнього спостереження, екстраполяції, опитування, порівняльний та оглядово-аналітичний методи, використання яких поряд із формулюванням загальної ідеї дослідження створило підґрунтя для розуміння книги як речового об’єкта, який уособлює автора, героїв і тексти і може виконувати функцію не лише інформаційного джерела, а й оповідача, а відтак – суб’єкта спілкування; дало змогу визначити спільні і особливі риси читання електронних і паперових книжок, зробити висновки стосовно пріоритетного для молоді формату читання художніх текстів, виявити сучасні наукові підходи до вивчення ролі книги і читання для особистісного розвитку. На основі аналізу актуальних фахових публікацій, даних дослідження читацької поведінки, проведеного восени 2018 р. культурно-видавничим проєктом «Читомо» спільно з цифровим видавництвом Gutenbergz та Центром Разумкова ("Читання в Україні", 2018), результатів опитування студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», яке проводилося протягом 14.01.2021–14.02.2021 рр., доведено актуальність збереження практики читання книг у паперовому форматі, обґрунтовано формування під час читання паперових книжок простору спілкування як соціальної практики, в основі якого – функціонування паперової книги як суб’єкта спілкування. Темою такого спілкування виступає як надрукований у книзі текст, так і весь комплекс історико-соціальних та соціокультурних сенсів, пов’язаних з авторами книг, їх видавцями та/або колишніми власниками. З’ясовано, що електронні книжки, будучи ефективними комунікаторами, втрачають суб’єктність, що створює для орієнтованої на читання таких книжок людини ризики послаблення навичок спілкування і соціалізації, а відтак – актуалізує потребу збереження можливості доступу до реальних книжкових полиць і паперових книг у бібліотечному просторі. В умовах вимушеного звернення до електронних текстів, динамічності суспільних процесів, соціальної мобільності, бібліотека залишається місцем, яке уможливлює збереження і відтворення важливої для формування і соціалізації особистості соціальної практики міжособистісного спілкування, зокрема шляхом створення умов для реального спілкування особистості з паперовою книгою.
Keywords
