Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики (Jan 2021)

ЕКОЛОГІЧНА, СОЦІАЛЬНА ТА УПРАВЛІНСЬКА (ESG) ІНФОРМАЦІЯ В ОБЛІКОВІЙ СИСТЕМІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВЕРИФІКАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

  • O. Kundrya-Vysotska,
  • I. Demko

DOI
https://doi.org/10.18371/fcaptp.v2i33.207241
Journal volume & issue
Vol. 2, no. 33

Abstract

Read online

Обґрунтовано передумови та доречність презентації, окрім фінансової екологічну, соціальну та управлінську інформацію широкому колу користувачів, у тому числі, інституційним інвесторам, у форматі ESG-звітності з метою створення довгострокової цінності бізнесу на принципах прозорості та ділової етики із урахуванням важливих критеріїв, які мають ураховувати підприємства, що розраховують на інвестиції та стійку позицію на ринку. Доведено, що суб’єкти бізнесу, які орієнтуються на такий формат звітності, керуються філософією сучасного ефективного бізнесового мислення відповідно до нової парадигми — концепції сталого розвитку. Проаналізовано науково-методичні напрацювання з питань оприлюднення та звітності широкого спектра фінансових і нефінансових показників, що дають можливість імплементувати важливі елементи та об’єкти в облікову систему з метою складання інтегрованої звітності, на основі чого виокремлено основні критерії, які мають ураховувати підприємства, що розраховують на інвестиції та стійку позицію на ринку, що в комплексі дає можливість формувати стійке уявлення про реальний стан бізнесу. Обґрунтовано контент ESG-звітності, що базується на особливих принципах і методології у контексті «триєдиного підходу» — ефективної синергії економічної, екологічної та соціальної складових. Доведено раціональність такого підходу як системного, оскільки на його підставі, по-перше, можна забезпечити обґрунтованість виділення об’єктів, суб’єктів обліку та, по-друге, дослідити взаємозв’язок між ними, максимально врахувавши вплив достатньо великого спектра чинників і захистити в такий спосіб «право облікової системи» на самовдосконалення та динамічний розвиток у зв’язку із збільшенням інформаційних запитів користувачів у системі сталого розвитку. У зв’язку з цим обґрунтовано розширення формату облікових номенклатур і, відповідно, моделювання нового облікового процесу, у якому знайдуть своє місце необхідна інформація не лише економічна, а й екологічна, соціальна та інша корисна інформація про управління. Запропоновано формально два підходи для забезпечення зазначених номенклатур: шляхом виокремлення і ведення екологічного обліку, соціального обліку або розширення методологічного діапазону облікового процесу та відповідного організаційного забезпечення.

Keywords