Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Apr 2022)

Тенденції розвитку функцій адвокатури в Україні

  • M. Stefanchuk

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.69.71
Journal volume & issue
no. 69

Abstract

Read online

У статті висвітлено деякі сучасні тенденції розвитку функцій адвокатури в Україні. Констатовано, що однією із основних проблем, які зумовлюють необхідність подальшого удосконалення здійснення правосуддя, на сучасному етапі реформування його системи в Україні, визначено функціональну недосконалість системи адвокатури. Метою статті визначено встановлення сучасних тенденцій розвитку функцій адвокатури в Україні та передумов, що їх детермінують, а також викладення власного бачення стосовно перспективних напрямів розвитку цього інституту. Встановлено, що серед сучасних тенденцій розвитку функцій адвокатури в Україні можна виокремити: вибіркове та непослідовне впровадження адвокатської монополії на здійснення представництва іншої особи в суді; розширення контрольних повноважень держави щодо адвокатури з огляду на особливий потенціал адвокатської професії; обмеження прав органів адвокатського самоврядування у сфері формування суддівського корпусу через зміни у законодавчому підході до формування органів суддівського врядування, згідно з якими повноваження органів адвокатури у цій сфері втрачають ознаку безпосередності та стають суб’єктно опосередкованими; наявність передумов для зміни існуючої моделі врядування адвокатської професії. Запропоновано перспективні напрями розвитку окреслених питань, що зводяться до правової регламентації державою права на доступ до суду з урахуванням вимог принципів рівності та справедливості, зокрема у питаннях можливості впливу на вартість послуг з представництва не лише її інтересів в суді, а й з урахуванням потреб та ресурсів окремих осіб; визначення пріоритету принципу конфіденційності адвокатської діяльності з метою уникнення ризику можливого конфлікту із завданнями адвокатури та сутністю адвокатської діяльності при розширенні контрольних повноважень держави стосовно адвокатури; модернізації моделі врядування адвокатської професії з переходом до моделі спільного регулювання, орієнтуючись на споживача правових послуг та досвід країн з високими показники ефективності функціонування системи правосуддя.

Keywords