Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Aug 2021)

ФАКТОР ЧАСУ В ЦИВІЛЬНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ. ОСОБЛИВОСТІ ОХОРОННО-ПРАВОВОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

  • P.D. Guyvan

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.64.20
Journal volume & issue
Vol. 64

Abstract

Read online

тики регулятивних та охоронних цивільних правовідносин. В роботі доводиться, що фактор часу по-різ- ному впливає на сутність і саме існування як регулятивного, так і охоронного правовідношення. Проведено порівняльне дослідження строку їхнього існування, визначено схожі та відмінні риси. Відмічено, що на відміну від усталених механізмів регулювання часових вимірів взаємодій при непорушеному стані, при на- уковому постулюванні строків існування/здійснення охоронно-правових повноважень виникають численні проблеми. І перша з них, це те, що переважна більшість дослідників практично ототожнюють строки здійс- нення захисту порушеного суб’єктивного права з позовною давністю. Тож, автор обстоює тезу, що позовна давність і строк здійснення охоронного права далебі не одне й те ж саме. Лише реалізацією домагання не обмежуються охоронні повноваження особи в разі порушення її прав. Якщо особа здійснила своє позовне право, пред’явивши позов до суду протягом давнісного строку, це означає, що вона отримала можливість ре- алізувати своє охоронне право вимоги до несправного боржника за допомогою державного примусу. Якщо ж ні, то її охоронне право все одно продовжуватиметься хоча і без здатності до примусового виконання. Але, у будь-якому разі, незалежно від того, обрав віритель судовий чи позасудовий спосіб захисту свого по- рушеного матеріального права, тривалість примусової чи добровільної реалізації його охоронних повнова- жень не підпадає під вплив давнісного інституту. Відтак в роботі пропонуються шляхи вирішення проблеми розмежування охоронних строків, надавши різних визначень та правового забезпечення періодам реалізації охоронного правовідношення, котре виникає внаслідок та в момент правопорушення, та елементу даного права – позовному домаганню, здійснення якого забезпечує належний результат із застосуванням державно- го примусу. Зроблено пропозиції щодо систематизації матеріальних строків, виходячи із наслідків їх спливу стосовно можливостей реалізації правового статусу носія.

Keywords