Економіка та право (Aug 2024)

ЧИ БУДЬ-ЯКИЙ ЗЛОДІЙ МАЄ СИДІТИ У ТЮРМІ?

  • Б.Г. РОЗОВСЬКИЙ

DOI
https://doi.org/10.15407/econlaw.2022.02.067
Journal volume & issue
Vol. 65, no. 2

Abstract

Read online

З біблейських часів знаходились люди, яким було притаманна правонеслухняність. З появою держави багато таких порушень кваліфікуються як злочин, а винні піддаються покаранню. Тривалий час це були найжорстокіші види страти, про які навіть страшно згадувати. Нині ми називаємо суспільство, у якому живемо, цивілізованим. Однак, нехай без додаткових мук, але смертна кара в деяких державах зберігається, у світі розширюються вимоги щодо її застосування. Як парадокс, за дискусіями про припустимість або неприпустимість смертної кари залишається непоміченим непривабливий факт: мільйони людей зазнавали і продовжують зазнавати ще одного виду страти — позбавлення волі. Але людина як біологічний індивід на відміну від тварин наділена безліччю соціальних якостей, для задоволення яких їй потрібні, як мінімум, свобода пересування та спілкування з іншими людьми, задоволення інших потреб. Позбавлення свободи — це втрата соціального життя, страта не менш болісна, ніж фізичні тяготи. Як свідчить історична практика, позбавлення волі не є достатнім стимулом для попередження злочинів і перевиховання злочинців. Його застосування має сенс лише як міра соціального захисту від осіб, які становлять небезпеку для суспільства. Проте розробники нового Кримінального кодексу України розглядають покарання як кару і пропонують збільшити максимальний термін позбавлення волі до 30 років. Свого часу наші предки усвідомили безперспективність і негуманність жорстоких видів страти й відмовилися від них. Хочеться сподіватися, що наше суспільство дійде висновку про таку ж оцінку позбавлення волі як міри кримінального покарання. Хронічним провалом кримінального законодавства та кримінальної політики загалом є недооцінка економіки у конструюванні системи відповідальності. Збільшуються витрати держави на утримання пенітенціарної (кримінально-виконавчої) системи. Проте заходи щодо забезпечення відшкодування винними завданих збитків потерпілим, зокрема державі, є вкрай недостатніми. У статті пропонується низка ідей щодо усунення цих прогалин. Також надається авторський погляд на окремі розділи та статті проєкту Кримінального кодексу України Виносяться на обговорення пропозиції щодо зміни порядку формування авторського колективу проєктантів кримінального законодавства, пропонується справедливіше визначення понять злочину та покарання.

Keywords