Екосистема вищої педагогічної освіти в Україні в умовах глобальних змін: моделі та стратегії

Abstract

У статті розглянуто сучасний стан і виклики, з якими стикається вища педагогічна освіта у світі та в Україні в умовах глобальних змін, що були прискорені пандемією COVID-19. Аналіз показує, що криза загострила проблеми нерівності в освіті, освітніх розривів і втрати навичок, особливо серед незахищених груп населення, а також вплинула на психічне здоров’я здобувачів освіти та викладачів. Авторка стверджує, що повернення до звичних освітніх моделей без урахування набутих під час кризи трансформаційних можливостей було б марним, оскільки сучасні реалії вимагають перегляду підходів до освіти. Стаття ґрунтується на світовому досвіді трансформації освітніх систем, акцентуючи увагу на розвитку екосистемного підходу, який враховує цілісність і гнучкість навчальних моделей, адаптацію їх до суспільних та економічних потреб, а також інтеграцію технологій. Представлено огляд ключових концепцій та стратегій формування освітніх екосистем, які ґрунтуються на принципах інклюзивності, персоналізації та співпраці, таких як моделі гібридного навчання, розвиток життєвих навичок, інклюзія та мережеві спільноти практики. Зроблено висновок про те, що вища педагогічна освіта має підготувати майбутніх фахівців із багатим інструментарієм знань, умінь, навичок, ідей, щоб мати можливість досягти успіху в професійній діяльності й житті. Зростання освітніх екосистем, які об’єднують різних провайдерів у різних комбінаціях для створення нових можливостей для навчання, може бути відповіддю на сучасні виклики й глобальні зміни у світі. Попри природний опір освітніх систем до змін ми можемо йти цим шляхом, можемо запропонувати концепцію екосистеми вищої педагогічної освіти для національного діалогу