Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (May 2025)
Судовий контроль делегованого законодавства (на прикладі країн англо-американської системи права)
Abstract
Використання делегованого законодавства як засобу управління заслуговує на значну увагу з огляду на величезний вплив, який він може мати на життя громадян. Хоча реформування процесу парламентського контролю є важливим засобом мінімізації неналежного використання делегованого законодавства, ця робота досліджує можливість більш ефективного використання судового контролю як додаткового механізму контролю на прикладі національних правових систем держав англо-американської правової сім’ї. Мета дослідження – з’ясувати особливості механізму судового контролю делегованого законодавства в країнах англо-американської світової системи права. У процесі дослідження застосовано такі методи наукового дослідження, як структурно-функціональний, системний, методи логіки, порівняльно-правовий, юридично-догматичний, тлумачення норм права тощо. Здійснено теоретичний аналіз сутності делегованого законодавства як актів виконавчої влади та його відмінностей від первинного законодавства з метою визначення належної нормативної орієнтації судового контролю – дотримання моральних вимог відносин делегування, забезпечення демократичної підзвітності і верховенства права. Проаналізовано підстави для перегляду делегованого законодавства. Подано результати спроби критичної оцінки можливих способів заповнення наявних доктинальних прогалин. Зроблено висновок про те, що доктрина неделегування та інститут судового контролю загалом, що ґрунтується на верховенстві права, спрямовані на здійснення делегованих повноважень та розглядаються як найбільш ефективні у справі врегулювання прийняття та виконання делегованого законодавства. Чинні підстави для перегляду, які досі застосовувалися до законодавства про делеговані повноваження в країнах англо-американського права, в основному спрямовані на забезпечення моральної відповідальності депутатів, але все ж недостатньо враховують специфічні проблеми демократичної підзвітності та верховенства права. Тому для того, щоб судовий контроль міг безпосередньо вирішувати окремі проблеми демократичної підзвітності та верховенства права, що виникають у зв’язку з делегованим законодавством, важливо розробити універсальну доктрину судового контролю, яка б регулювала як надання делегованих законодавчих повноважень, так і реалізацію таких повноважень.
Keywords