Український журнал Перинатологія і педіатрія (Sep 2024)

Особливості клінічної симптоматики та можливості ранньої діагностики гострого панкреатиту у вагітних

  • M.I. Kravtsiv,
  • Ya.P. Feleshtynskyi,
  • T.P. Pavliv,
  • M.O. Dudchenko,
  • A.V. Melnyk,
  • G.M. Mazur,
  • Ya.M. Pashinskyi,
  • N.V. Tytarenko

DOI
https://doi.org/10.15574/PP.2024.3(99).4654
Journal volume & issue
no. 3(99)
pp. 46 – 54

Abstract

Read online

Традиційні методи діагностики гострого панкреатиту (ГП) у вагітних не відрізняються від діагностичних критеріїв у невагітній популяції. Натомість фізіологічні зміни під час вагітності та схожість клінічних проявів захворювання з низкою ускладнень перебігу вагітності асоціюються з труднощами діагностування, пізнім встановленням діагнозу та погіршенням результатів лікування. Мета - проаналізувати діагностичну цінність критеріїв встановлення діагнозу ГП у вагітних жінок. Матеріали та методи. Обстежено 123 вагітні віком від 18 до 42 років у терміні гестації від 12 до 37 тижнів із ГП: І (контрольна) група - 62 вагітні з використанням традиційних методів діагностики; ІІ (основна) група - 61 вагітна з використанням розробленого діагностично-лікувального алгоритму. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21». Результати. Встановлено, що тріада клінічних симптомів ГП (типовий «панкреатичний» біль; нудота та блювання, паралітична кишкова непрохідність) виявлялася лише у 29% вагітних. Частота безбольових форм ГП становила 29,1%. Діагностична чутливість і специфічність лейкоцитозу крові для ГП у вагітних дорівнювали 75,8% та 54,8%, підвищення рівня сироваткової амілази в 3 рази відносно верхньої межі норми - 74,2% та 68,7%, ліпази - 77,4% та 90,3%, відповідно. Характерні для ГП сонографічні зміни протягом 1-ї доби з моменту маніфестації захворювання спостерігалися у 48,4% вагітних. Застосування діагностично-лікувального алгоритму в ІІ групі дало змогу в 100% випадків виявити ГП на ранній стадії захворювання. Висновки. Рання діагностика ГП у вагітних жінок за допомогою загальноприйнятих діагностичних критеріїв можлива не більше ніж у 48,8% випадків, що свідчить про необхідність її удосконалення в цієї категорії пацієнтів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords