Покращення перебігу бронхолегеневої дисплазії у недоношених новонароджених шляхом оптимізації терапії фармакологічного закриття артеріальної протоки

Abstract

Стаття присвячена вивченню особливостей розвитку та перебігу різних форм бронхолегеневої дисплазії у недоношених новонароджених з синдромом дихальних розладів та відкритою артеріальною протокою, особливостям інтенсивної терапії. Вивчено вплив різних строків закриття артеріальної протоки на розвиток та ступінь тяжкості БЛД. Доведено, що при фармакологічному закритті ВАП у ранній термін (до 3 діб) ризик розвитку БЛД мінімальний. Також доведено, що при пізньому закритті ВАП, особливо при хірургічному клемування протоки, істотно зростає ризик розвитку тяжких та середньо-тяжких форм БЛД. Вперше використана та доведена безпека та ефективність ректальної форми ібупрофену для фармакологічного закриття ВАП. Визначено вплив різних об'ємів інфузійної терапії на термін закриття ВАП та на розвиток БЛД та її тяжких форм. З урахуванням кореляційних зв’язків доведено, що застосування рестриктивної, обмеженої за об'ємом, інфузійної терапії підвищує ефективність інгібіторів ЦОГ щодо закриття ВАП у ранній термін та попереджує розвиток БЛД або покращує її перебіг. Удосконалено клінічний протокол надання медичної допомоги недоношеним новонародженим з синдромом дихальних розладів та відкритою артеріальною протокою.

Keywords

• Недоношені новонароджені
• бронхолегенева дисплазія
• відкрита артеріальна протока
• медикаментозна терапія закриття ВАП.