Воєводський договір в імплементації регіональної політики ЄС у Польщі (2001-2013 рр.)
Abstract
Метою статті є дослідження регіонального договору як інструменту реалізації спільної регіональної політики ЄС на рівні воєводств Республіки Польці та визначення, на які виклики він став ефективною відповіддю, а які проблеми не були вирішені за допомогою використання цього механізму. Методологія дослідження полягала у вивченні правової бази, механізмів розробки, укладання та опублікованих результатів реалізації воєводських договорів. В результаті проведеного аналізу було встановлено, на які виклики імплементації регіональної політики Польща змогла відреагувати завдяки впровадженню воєводських договорів, а на які не змогла дати належної відповіді. Наукова новизна полягає у визначенні необхідного правового забезпечення (у т.ч. реформи місцевого самоврядування) та вивченні переваг застосування механізмів воєводського договору для імплементації регіональної політики в Республіці Польщі та недоліків, що містила система їх реалізації. Висновки. Механізм воєводських договорів забезпечив адаптацію польських регіонів до процедур планування та реалізації проектів, фінансованих з фондів ЄС. Участь у плануванні та реалізації проектів сприяла професійному зростанню працівників регіональних адміністрацій та покращенню їхньої спроможності управляти розвитком територій. Механізм використання воєводських договорів підтвердив ефективність реформи місцевого самоврядування у Польщі. Процес укладання договорів дав можливість воєводствам безпосередньо спрямовувати кошти на проекти, важливі для конкретних регіонів, зокрема на розвиток інфраструктури, охорону навколишнього середовища та соціальні програми. Переговори між центральною владою та регіональними органами сприяли розвитку діалогу та врахуванню специфіки кожного воєводства. Конфлікти інтересів, розбіжності у поглядах та підходах до вирішення конкретних питань з'ясовувалися та узгоджувалися на етапі переговорів. А в процесі імплементації та виконання договору сторони вже мали спільні цілі і механізми максимально ефективного використання виділених коштів для реалізація узгоджених завдань. Проте обмеження, пов'язані з короткостроковим плануванням, недостатньою координацією та нерівномірним розподілом ресурсів, вказували на необхідність подальшого вдосконалення цього інструменту.
Keywords