Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство (Jun 2019)
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГРИМУ В УКРАЇНСЬКОМУ ТЕАТРАЛЬНОМУ МИСТЕЦТВІ
Abstract
Мета статті – здійснити історико-культурний аналіз специфіки використання гриму в українському театральному мистецтві; виявити витоки мистецтва гриму з часів Київської Русі та особливостей його формування в українському театрі; з’ясувати вплив драматургії І. Котляревського й досвіду корифеїв українського театру, зокрема М. Кропивницького, на становлення мистецтва гриму в українському театрі. Методика дослідження ґрунтується на використанні методів аналізу й синтезу, що дали змогу виявити концептуальні засади в процесі вивчення історичної, культурологічної та мистецтвознавчої літератури, з’ясувати особливості становлення значення гриму у формуванні засад сценічної виразності. Принцип історизму сприяв комплексному вивченню феномену сценічного гриму, з’ясуванню його значення в конкретних історичних умовах. Наукова новизна. Виявлено витоки (усна народнопоетична творчість, народні ігри часів Київської Русі та ін.), особливості і тенденції формування мистецтва гриму в контексті становлення й розвитку українського театру у зв’язку із драматургією І. Котляревського та досвідом корифеїв українського театру, які актуалізували у своїй діяльності поняття «семантика гриму», спрямувавши мистецтво гриму на створення реалістичного художнього образу; з’ясовано значення гриму в українській театральній культурі. Висновки. Осмислення театрального гриму пов’язане з вивченням практичного й теоретичного досвіду видатних акторів, а також з багатою творчою спадщиною українського театру загалом. Тема семантики гриму і його місця в культурологічному просторі театральної системи має привернути дослідників до її поглиблення, зокрема до розроблення нових напрямів у її розвитку. Актуальність цієї теми помітно зростає в театральному й театрально-освітньому середовищі, яка базується на прагненні нового покоління художників, гримерів, акторів та режисерів повернутися до витоків українського національного театру – на новому рівні його теоретичної і практичної рефлексії.
Keywords
