Типові моделі дієслівного керування в українській політичнiй рекламі

Abstract

У статті проаналізовано особливості реалізації дієслівного керування в текстах політичної реклами, які за синтаксичною будовою є підрядними словосполученнями. Установлено залежність кількості керованих опорним дієсловом іменникових компонентів від комунікативної ситуації. З’ясовано, що повний набір залежних від дієслів іменників у гаслах політичного змісту трапляється рідко, здебільшого в них експліковані лише обов’язкові позиції керованих компонентів, тоді як факультативні лишаються нереалізованими. Виокремлено та схарактеризовано такі основні типи моделей дієслівного керування в українській політичній рекламі: 1) дієслово реалізує всі потенційно можливі, зокрема й факультативні, керування; 2) дієслово керує лише тими іменниками, що зумовлені конкретною комунікативною ситуацією; 3) синтаксична конструкція ускладнена компонентами, які не є керованими, тобто пов’язані з дієсловом іншим типом синтаксичного зв’язку. Спостережено, що в текстах політичної реклами поширене і безприйменникове, і прийменникове керування, проте типовим для них є сильне безприйменникове керування «опорне дієслово зі значенням дії + залежний іменник із семантичною функцією власне-об’єкта у формі Зн. в.».

Keywords

• підрядне словосполучення
• дієслівне керування
• опорне дієслово
• залежний іменник
• керований компонент
• відмінок