Контрреформаційна літературна діяльність Миколая Ціховича: проблематика й інтертекст

Abstract

У статті проаналізовано контрреформаційну прозу Миколая Ціховича, визначено основні проблеми полеміки з реформаторами, вказано на зв’язок з іншими творами того часу. Звернено увагу на біографічний і релігійний чинники формування творчості полеміста. Інтертекстуальний аспект представлено крізь призму творчості Теофіла Рутки. Контрреформаційні твори Ціховича основані на рекомендаціях Петра Скарги, вченні Ігнатія Лойоли і співзвучні з полемікою інших представників католицизму. Письменник надавав перевагу не теологічним поясненням, а риторичній персвазії, почерпнутій з попереднього літературного періоду, оздобленого елементами бароко. Його стиль вирізнявся емоційністю, був сповнений іронії, антиномій, анафор тощо. На прикладі досліджених ним «тридцяти причин відвернення від аріанства» помічаємо теологічну нерівномірність, повтори, певну частку літературного епігонства. Отже, варто зробити висновок про художню самобутність письменника та його теологічну типізацію, яка вписувала твори у загальний контрреформаційний мегатекст.

Keywords

• реформація
• контрреформаційна література
• полеміка
• інтертекст
• епігонство