Освітологічний дискурс (Feb 2021)
ВИЩА ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА УКРАЇНИ: СТАНОВЛЕННЯ І СУЧАСНИЙ СТАН
Abstract
Екологічний складник освіти визначає соціально-економічні підвалини суспільства і є базовим складником державної екологічної політики. Від характеру взаємодії з навколишнім природним середовищем на рівні індивіда та соціуму можлива реалізація концепції сталого розвитку, а тому оцінка сучасного стану вищої екологічної освіти в Україні є вкрай актуальною проблемою. Метою статті є аналіз становлення і сучасного стану та перспектив вищої екологічної освіти в Україні, яка є центральною ланкою її безперервної системи. Важливим кроком у розвитку системи безперервної екологічної освіти, зокрема вищої екологічної освіти, була розробка у 2001 році Концепції екологічної освіти України, принципи якої, на жаль, не були реалізовані належним чином. Зміст вищої екологічної освіти віддзеркалювався у чотирьох поколіннях стандартів вищої екологічної освіти України, які ураховували зміни відповідних нормативно-законодавчих документів та вимоги до змісту і результатів освітньої діяльності закладів вищої освіти в межах окремих напрямів підготовки і спеціальностей. У статті охарактеризовані їх структура і зміст. Незважаючи на те, що екологічний складник на сьогодні превалює в тій формі освіти, який більшість вважає освітою для сталого розвитку, все ж поки – це лише початок формування нової системно-цілісної моделі освіти для сталого розвитку. Важливість екологізації й ідей сталого розвитку знайшло відображення в діючих стандартах вищої освіти України для здобувачів рівня вищої освіти «бакалавр» усіх спеціальностей. Але екологічний складник поки що відсутній в освітніх програмах і навчальних планах багатьох спеціальностей «неекологічних» закладів вищої освіти, тобто не приділяється належної уваги екологізації вищої освіти в Україні. Окремі положення є Концепції екологічної освіти України, вже неактуальні, що обумовлює розроблення сучасної Концепції, а, мабуть, і окремої Концепції вищої екологічної освіти України. В останні роки спостерігається зниження інтересу держави до підготовки фахівців-екологів, тому доцільно розробити заходи щодо удосконалення системи підготовки здобувачів вищої екологічної освіти.
