Народні школи Херсонської губернії у ХІХ ст.

Abstract

Розглядається процес зародження, створення та розвитку народних шкіл на території Херсонської губернії. У ХІХ ст. з’являються новий тип шкіл – земські, міністерські, грамоти, церковнопарафіяльні (підпорядковувалися Святійшому Синоду), які у сукупності отримали назву народні школи, де навчалися діти селян, містян, робітників. Але процес створення нових шкіл йшов повільно. Не вистачало будівель для організації навчального процесу, була відсутня матеріальна база, не вистачало фінансів на оплату праці вчителів. У середині 1860-х років відбулася низка реформ, у тому числі й освітянська, що певною мірою сприяло подальшому розвитку народної освіти. Земства взяли на себе відповідальність за організацію початкової освіти на селі, підготовку вчителів, фінансування народних шкіл. Зросла потреба у вчительських кадрах. З цією метою органи місцевого самоврядування, церква, Міністерство освіти до роботи в школі почали залучати священнослужителів, різночинців, відставних військових, дворян. З метою підвищення їх професійної майстерності проводилися вчительські курси, з’їзди та різного роду навчання вчителів, зароджувався інспекторський контроль, який позитивно вплинув на якість викладання навчальних предметів. У процесі навчання вчителі використовували передові на той час методики: ланкастерська, толстовська, німецька, пояснювальне читання. У початкових школах на уроках використовувалися наочність, різного роду прилади, малюнки тощо. До кінця ХІХ ст. початкова школа стала основним навчальним закладом для народу та виконала своє завдання з поширенню писемності серед населення.

Keywords

• народна школа, вчитель, методи навчання, вчительські курси, з’їзди, педагогічна майстерність, учні, земства, земські, церковнопарафіяльні, міністерські школи