ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАПИЛЕННЯ ПЛОДОВО-ЯГІДНИХ КУЛЬТУР САДУ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ РІЗНИХ ВИДІВ КОМАХ

Abstract

Мета роботи – дослідити взаємне існування конкуруючих за джерела взятку різних видів комах, задіяних на сільськогосподарських ентомофільних культурах саду. Методи. Дослідження проводилися на плодово-ягідних культурах саду (аличі, абрикосі, вишні, груші, яблуні домашній) з використанням медоносних бджіл, джмелів та осмій за впливу температурного фактору на ефективність організації запилення в умовах Лісостепу Київської області. Результати. Організація запилення основних культур саду комахами розпочинається з аличі, абрикоси та вишні, нектаропродуктивність яких становить 40 кг/га. Коливання температурного режиму та несприятливі погодні умови не дають змоги ефективно провести бджолозапилення, а тому були задіяні інші види комах, більш пристосованих до аномальних кліматичних змін. При поєднанні таких комах, як осмії, джмелі і медоносні бджоли запилення відбувалося ефективніше, оскільки вони доповнюють одне одного за рахунок різного режиму льотної роботи і різних потреб у кормі. Джмелі та осмії вилітають на збір корму раніше за медоносних бджіл, а також вони можуть збирати нектар із вмістом цукру в межах 4%, а бджоли надають перевагу нектару з вмістом 50-60%, але не менше 16-18%. За покращення погодних умов розпускається більше квітів, нектар густішає, і відбувається посилення мобілізації медоносної бджоли, які своєю кількістю перекривають потребу рослини у запилення. Висновки. Одночасне використання медоносних бджіл, осмій і джмелів на запиленні плодово-ягідних культур дає змогу отримати зав’язі на аличі 86,8 %, що на 11,2% більше, ніж за використання лише бджіл як запилювачів, на абрикосі – 39,2% (+10,8%), вишні – 35,7% (+23,3%), груші – 64,8% (+29,2%), сливі – 78,4% (+36,1%), яблуні домашній – 78,9% (+16,7%). Ключові слова: медоносна бджола, джміль, осмія, запилення, алича, абрикос, вишня, груша, слива, яблуня домашня.