Культура і мистецтво у сучасному світі (Jun 2022)
ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІ МАРШРУТИ СУЧАСНОЇ МУЗИКИ: ПРОБЛЕМА АСОЦІАТИВНОГО МУЗИЧНОГО ТЕКСТУ
Abstract
Мета статті — представити концепцію асоціативного музичного тексту (дефініція, типологія, методологія), аналітично довести життєздатність АМТ як дієвого механізму модерного текстотворення. Методологія дослідження. Використано метод узагальнення, що дозволив провести огляд проблеми інтертекстуальності в гуманітаристиці та систематизувати спостереження щодо асоціативних музичних текстів; методологічну процедуру дефінування, яка дала змогу визначити категорію АМТ; типологічний підхід, що забезпечив можливість диференціації АМТ; методи герменевтико-семантичного, інтонаційного і компаративного аналізу, які стали базовими для виявлення інтонаційно- драматургічної специфіки аналізованих творів. Наукова новизна. Запропоновано концепцію асоціативного музичного тексту, яка репрезентує три наукові позиції: дефініцію, типологію (10 типів), методологію дослідження. Висновки. Доведено зміст поняття асоціативний музичний текст як категоріально самостійного, функціонального, такого, що відповідає специфіці модерного композиторського мислення. З’ясовано, що АМТ, як один із базових, технологічно розвинутих механізмів текстотворення в сучасній музиці, є цариною активації сенсів — завжди різних, спрямованих на діалог або контрдіалог із першоджерелом, автором, епохою та її соціокультурними пріоритетами. Аргументацію теоретичних положень концепції проведено на базі неадаптованих наукою творів «Сarpe Diem» українського композитора О. Безбородька та «Biber: Battalia a 10 (with pieces by PatKop from “Ghiribizzi”) молдово-швейцарської мисткині П. Копачинської. Досліджено різні тенденції роботи модерного композитора з інтертекстом: від ігрового моделювання «уламків» старих текстів з відкриттям їх несподіваних образно-семантичних ресурсів («Сarpe Diem» О. Безбородька) до адаптації у новому артефакті цілісної композиції минулого («Бібер. Battalia» П. Копачинської). Доведено значення АМТ як досконалого евристичного механізму сучасного текстотворення, завдяки якому здійснюється реконструювання й актуалізація «старих» текстових феноменів і стверджується альтернативне реноме модерного автора як співтворця корпоративного артефакту.
Keywords
