Особливості політико-правових поглядів П.Д. Лодія

Abstract

Статтю присвячено дослідженню політи- ко-правової спадщини Петра Дмитровича Лодія, який був відомим українським філософом, про­світником, юристом та педагогом. Зауважено, що світогляд П. Лодія і безпосередньо його фі­лософські погляди формувались в культурно-о­світньому середовищі Львівського, а згодом Кра­ківського та Петербурзького вищих навчальних закладів. Відповідно до цього, наведено періо­дизацію творчої діяльності П. Лодія: львівський період (1787-1802), краківський (1802-1803) та петербурзький (1803-1829). Автори звертають увагу на те, що П. Лодій вніс значний внесок у розробку української фі­лософської та юридичної термінології, займався редагуванням робіт у цій сфері, а також пере­кладав українською німецькі та латинські праці. П. Лодій є автором праць «Природне право на­родів», «Загальнодержавне природне право», «Теорія загальних прав», «Логічні настанови, які скеровують до пізнання та розрізнення іс­тинного від хибного» тощо. У статті підкреслено, що П. Лодій був при­хильником природної теорії походження права, відстоював ідеї особистої свободи всіх людей. Позиції вченого були сформовані на основі фі­лософсько-правових ідей Арістотеля, Г. Гроція, Х. фон Вольфа, К. Бемера, С. фон Пуфендорфа, В. Келера, І. Канта та інших. Досліджуючи політико-правову спадщину П. Лодія, автори зауважують, що права та обов’яз­ки громадян у державі, відповідно до поглядів мислителя, виходять із розуміння мети держави. Звернено увагу на кореляцію природних та по­зитивних законів у поглядах філософа. Говоря­чи про необхідність існування у державі, як і в будь-якому суспільстві, природних та позитивних законів, він чітко визначає перевагу саме природ­них законів, вважаючи їх реальним регулятором суспільних відносин. При цьому також наголошує, що природне загальне державне право осягаєть­ся і усвідомлюється розумом людини, натомість те, що спирається на волю панівного класу, є до певної міри менш природним, більш штучним, мінливим та, як наслідок, другорядним порівняно з природним. Разом із тим, П. Лодій підкреслює, що кожен громадянин повинен надавати перева­гу загальному благоденству народу (у порівнян­ні зі своїм приватним благоденством), але таке загальне благоденство та благо обов’язково має відповідати критеріям істинності.

Keywords

• П. Лодій
• природне право
• закон
• мета держави
• загальне благоденство