Problemi Bezperervnoï Geografìčnoï Osvìti ì Kartografìï (Aug 2022)

Особливості проведення навчальних практик студентів-географів у дистанційному форматі

  • Kateryna Borysenko,
  • Nataliia Popovych,
  • Vladyslav Popov

DOI
https://doi.org/10.26565/2075-1893-2022-35-01
Journal volume & issue
no. 35

Abstract

Read online

Метою цієї статті є висвітлення особливостей та формулювання рекомендацій щодо проведення навчальних практик студентів-географів у дистанційному форматі на базі досвіду викладачів кафедри фізичної географії та картографії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Основний матеріал. Тривалі й змістовні навчальні практики є невід’ємною складовою циклу підготовки фахівців-географів на кафедрі фізичної географії та картографії. Однак, починаючи з літа 2020 року, майже всі практики кафедри проводяться дистанційно, спочатку через пандемію COVID-19, наразі – через воєнні дії. У статті розкрито особливості проведення навчальної природничо-наукової практики студентів першого курсу та навчальної професійно-орієнтованої практики другого курсу в такому форматі. Дистанційна організація практик передбачає щоденні синхронні заходи у форматі відеоконференції з подальшим наданням студентам питань для самоперевірки та самоконтролю. Для викладачів першим підготовчим кроком стала трансформація типових навчальних маршрутів у формат онлайн-лекцій і онлайн-демонстрацій, а другим – імплементація нових видів самостійної роботи студентів, як то: візуальний аналіз даних дистанційного зондування для Карпатського регіону, розробка навчальних маршрутів Карпатами, підготовка доповідей з презентаціями про визначні об’єкти історико-культурної спадщини України. Якщо лекції – це той компонент навчальних практик, що суттєво покращився з переходом у дистанційний формат, то онлайн-демонстрації видалися проблемними в організації. Головна незручність у період війни полягає у складності або неможливості знайти в доступності викладача адекватний для навчальних цілей натурний об’єкт та організувати інтернет-з’єднання на місцевості. За нашим досвідом, зручним у цьому плані видався лише гідрологічний розділ практики першого курсу. Зокрема, на практиці 2022 року студентам було продемонстровано процес вимірів фізичних характеристик та виконання хімічного експрес-тесту води з використанням навчально-наукового обладнання. Висновки. Навчальні практики студентів-географів неможливо повністю перенести в дистанційний формат, адже при цьому втрачається багато аспектів: навчання на місцевості, «живе» спілкування між студентами та викладачами, групова робота у польових умовах. Якщо завдання підготовчого та камерального етапів практик добре адаптовані під дистанційне навчання, то безпосереднє польове вивчення натурних об’єктів з використанням приладів – це унікальний навчальний досвід, що не має повноцінних аналогів. Тим не менш, у разі вимушеного проведення практик в онлайн-режимі, є шляхи покращення цієї складової освітнього процесу: залучення різноманітних медіа-матеріалів, організація синхронних онлайн-демонстрацій, використання цікавих завдань для самостійної роботи студентів та інтерактивізація навчання на всіх етапах практики.

Keywords