ВПЛИВ ДЕКОМПРЕСІЇ ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ НА ДИНАМІКУ ПРОЦЕСІВ ЖОВЧОУТВОРЕННЯ І ЖОВЧОВИДІЛЕННЯ ПІСЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ХОЛЕСТАЗУ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ

Abstract

Мета. Дослідити вплив декомпресії жовчовивідних шляхів на жовчоутворювальну і жовчовидільну функції печінки після експериментального холестазу різної тривалості. Матеріали і методи. В експерименті на нелінійних білих щурах моделювали обтураційну жовтяницю і вивчали показники жовчоутворення і жовчовиділення. Результати. Після холестазу протягом 3 діб і реканалізації спільної жовчної протоки (СЖП) відновлення жовчоутворювальної і жовчовидільної функцій печінки відзначали через 5 діб; після 7 діб холестазу – через 7 діб; після 14 діб холестазу - пригнічення функціонального стану печінки в усі строки після реканалізації СЖП з тимчасовим покращенням через 9 діб. Обговорення. Реканалізація СЖП супроводжується зменшенням вмісту в жовчі загальних жовчних кислот і холестеролу, збільшенням літогенних властивостей жовчі та уповільненням її відтоку. Динаміка та інтенсивність виявлених порушень залежать від тривалості обтурації, максимальні – після 14 діб холестазу. Висновок. Інтенсивність порушення функціонального стану печінки залежить від тривалості холестазу і прогресує від 3-ї до 14-ї доби холестазу.

Keywords

• обтураційний холестаз
• реканалізація спільної жовчної протоки
• жовчоутворення
• жовчовиділення
• експеримент