ОСВІТНЄ ПАРТНЕРСТВО У ПРОСТОРІ ВИЩОЇ ШКОЛИ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Abstract

і обґрунтовано поняття «освітнє партнерство у ЗВО» як цілісної відкритої системи, що характеризується зовнішніми та внутрішніми поліфукціональними зв’язками і включає суб’єктний, змістовно-цільовий, організаційний та результативний компоненти. Охарактеризовано основні принципи освітнього партнерства у просторі вищої школи (гуманізації і відкритості; соціо- культуровідповідності; прийнятності традицій і інновацій; системності і комплексності; компетентності і науковості; оптимізму та довгостроковості; варіативності і мобільності; толерантності і погодженості; технологічності і ефективності). Визначено напрями освітнього партнерства у сучасному університеті, а також їх види по напрямам: інтроверсифікаційнй напрям (корпоративне партнерство; педагогічне партнерство; науково-методичне партнерство) та екстраверсифікаційний напрям (наукове партнерство; неформальне партнерство; партнерство освіти і бізнесу; соціальне партнерство; соціокультурне партнерство; інформаційне партнерство), що координуються механізмами соціалізації, інтеграції, ідентифікації, і спрямовані на професійне й особистісне самовизначення, інтелектуально-моральний розвиток та подальшу фахову самореалізацію здобувачів вищої освіти. Ключові слова: партнерство, партнерська взаємодія, освітнє партнерство; освітній простір вищої школи; освітнє партнерство у вищій школі.