Особливості дізнання як спрощеної форми досудового розслідування кримінальних проступків

Abstract

У статті автор наголошує на тому, що сталою тенденцією останніх десятиліть у багатьох дер­жавах світу стало створення нормативної основи для максимальної ефективності кримінального провадження шляхом регламентації форм спро­щеного провадження, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, сукупність зібра­них доказів та поведінку обвинуваченого тощо. Зазначено, що матеріально-правовий критерій, покладений в основу диференціації форм досудового розслідування і виокремлення дізнання, включає: 1) характер, вид та ступінь тяжкості кримінального правопорушення; 2) вид пока­рання, що може бути призначене за його вчи­нення. Дізнання запропоновано розглядати як спрощену форму досудового розслідування, яка здійснюється щодо кримінальних проступків, ха­рактеризується більшою швидкістю та ефективністю порівняно із досудовим слідством, що до­сягається за рахунок скорочення процесуальних строків, спрощення процесуальної форми та розширення системи процесуальних джерел дока­зів. Серед особливостей дізнання як спрощеної форми досудового розслідування у кримінально­му провадженні виокремлено: 1) процесуальну швидкість; 2) спрощення процесуальної форми; 3) більшу ефективність у порівнянні із досудовим слідством; 4) розширену систему процесуальних джерел доказів; 5) можливість подальшого здійс­нення спрощеного судового провадження. Розглянуто окремі історичні аспекти створення дволанкової системи кримінальних правопорушень у національному кримінальному законодавстві України з їх поділом на кримінальні проступки та злочини. Звернуто увагу на окремі проблеми нормативного регулювання строків досудового розслідування у формі дізнання, а також наведе­ну актуальну судову практику Верховного Суду щодо їх подолання. Розглянуто окремі ознаки та прояви спрощення кримінальної процесуальної форми здійснення дізнання.

Keywords

• диференціація
• кримінальне провадження
• спрощене провадження
• дізнання
• кримінальні проступки