ОЦІНКА КЛІНІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ІНФАНТИЛЬНИХ ГЕМАНГІОМ ЗА ДОПОМОГОЮ УЛЬТРАЗВУКОВОГО СКАНУВАННЯ

Abstract

Метою дослідження було встановити ультразвуко-ві ознаки (інфантильних гемангіом (ІГ) залежно від клінічної стадії за умови природного перебігу і на фоні лікування. У до-слідження включено 76 дітей з клінічними ознаками ІГ мʼ'яких тканин віком від 1 місяця до 1,5 року. УЗД проводили з вико-ристанням лінійного датчика 12-3 MHz у режимі сірої шка-ли і кольорового допплерівського сканування (КДС). Виділено три клінічні групи пацієнтів: (1) пацієнти, які отримували системне лікування пропранололом (n=28), (2) пацієнти, яким проводилось місцеве лікування маззю пропранололу (n=14), контрольна група (n=20), у якій проводилось лише спостере-ження. У режимі сірої шкали визначали ехоструктуру, розмі-ри ІГ. За результатами КДС виділено 4 стадії активності ІГ – продромальну, проліферації, стабілізації, регресу. Найбільш агресивний ріст ІГ відбувається у фазу проліферації, що є об'єктивною ознакою призначення системної терапії. Трива-лість фази проліферації у контрольній групі складала 25±4,8 тижня, на фоні системного лікування ẞ-блокаторами її три-валість скорочувалася до 2±1,4 тижня. Місцеве лікування за-стосовували у випадку поверхневих уражень, при яких визна-чення стадії є утрудненим. Основною метою УЗД у цій групі є вимірювання глибини ураження. Зроблено висновок, що УЗД у режимі КДС є об’єктивним методом оцінки стадійності пе-ребігу та ефективності лікування інфантильних гемангіом. Ознакою ефективності системного лікування ІГ є скорочення фази проліферації. Недоліком УЗД є обмеження площі візуалі-зації, складність діагностики поверхневих плоских уражень.

Keywords

• інфантильна гемангіома
• ультразвукове дослідження
• пропранолол
• кольорове допплерівське сканування